Лінда Морабіто — відома ванкуверська науковиця та астроном, яка займається вивченням вулканічної активності на одному з супутників Юпітера. Все життя, від самого дитинства, Лінда захоплювалась астрологією, що допомогло побудувати успішну кар’єру та подарувати людству трішки більше знань про нескінченний космічний простір. Більше на сайті vancouveriski.
Стала першою, хто виявив вулкан поза межами Землі. Детальніше про свою роботу Лінда розповіла в інтерв’ю спеціального випуску журналу BBC Sky at Night Magazine.
Початок кар’єри астронома
Лінда Морабіто народилась 21 листопада 1953 року у Ванкувері. Та у 1961 році разом з родиною переїхала до Сполучених Штатів. Бажання стати астрономом у жінки виникло ще в дитинстві. Схильність до навчання дозволила дівчині отримати прискорену програму та пропустити рік початкової школи.
Після закінчення школи Лінда Морабіто вступила до Університету Південної Каліфорнії. Під час навчання тимчасово працювала на літніх канікулах у Лабораторії реактивного руху, який є федеральним центром досліджень і розробок і польовим центром НАСА, розташовується в місті Ла-Каньяда Флінтрідж. Університет успішно закінчила у 1974 році зі ступенем бакалавра астрономії та отримала вже постійну посаду старшого інженера у лабораторії. До обов’язків команди належало дослідження супутників Юпітера, щоб надалі ці знання можна було застосувати при керуванні космічним кораблем.
Шлях до відкриття
Через певний проміжок часу Лінда стала одним з учасників навігаційної групи “Вояджер”. До речі, посаду жінка отримала завдяки невеликій вдачі. Коли формувалася група, Лінду не брали, але потім один з учасників пішов у літню відпустку, звільнивши місце. Нова посада дала можливість використовувати комп’ютерну системою обробки фотографій, що називалась ONIPS. Вона являла собою мінікомп’ютер, розміри якого досягали великої кімнати. Під час роботи його постійно потрібно було охолоджувати, тому вентилятори працювали весь час. За словами Лінди, коли треба було зайти у навігаційну кімнату, доводилось одягати кілька шарів одягу.
Влітку 1977 року було запущено два космічні кораблі “Вояджер”, які мали дослідити та надіслати дані планет та супутників Сонячної системи. У березні 1979 року Лінда виявила аномальну туманність біля лімба супутника Юпітера Іо на знімку, який зробив “Вояджер–1”. Це об’єкт знаходиться майже на такій самій відстані від Юпітера, як Місяць від Землі. Тому вчені розраховували побачити об’єкт із кратерами, який буде дещо геологічно мертвим, як наш Місяць, але цього не сталось. Тоді Морабіто провела ряд досліджень, результат яких показав, що ця туманність є шлейфом, що тягнеться з поверхні Іо та має вулканічне походження. Про її відкриття було оголошено світові 12 березня 1979 року.
Лінда Морабіто переконана, що нам необхідно постійно досліджувати космос, щоб розуміти, що відбувається з іншими світами, іншими планетними системами, іншими галактиками, тому що все, що ми дізнаємося про космос, ми дізнаємося й про себе.
Життя після відкриття
З 1997 по 2004 рік Лінда займалась освітньою роботою для місії Mars Global Surveyor у складі Планетарного товариства. Також брала участь у місії “Вікінг”, де працювала з даними, які були отримані від двох космічних кораблів, що проводили дослідження з навколо марсіанської орбіти та на поверхні планети.
З 2007 року Лінда почала викладати астрономію в коледжі Victor Valley. Крім того, вона була частим гостем та учасником створення численних наукових документальних фільмах про космічний простір.