Джин Култхард — відома ванкуверська композиторка. Вона стала першою жінкою композитором із Західного узбережжя Канади, яка отримала широку популярність, досягла національного статусу та міжнародного визнання. Завдяки наполегливій роботі Култхард не тільки прививала любов до канадської музики у Ванкувері та поза ним, а й в цілому сприяла подальшим можливостям жінок розвиватись композиторами. Детальніше на сайті vancouveriski.
Кар’єрний розвиток ванкуверської композиторки
Джин Култхард народилася 10 лютого 1908 року у Ванкувері в родині музикантів. Мати була співачкою та викладала музику, завдяки цьому Джин ще з самого дитинства зацікавилась музичним мистецтвом. Вона постійно займалась з донькою, навчаючи принципам сольфеджіо, гри на фортепіано, музичній літературі тощо. Перші твори написала у восьмирічному віці. А у 17 років Джин вже самостійно почала давати уроки гри на фортепіано у родинній студії, де також працювали мати та сестра Бабс.
У 1928 році вступила до Королівського музичного коледжу в Лондоні, де її вчителями стали Кетлін Лонг, Р. О. Морріса та Ральфа Вогана Вільямса. Оплачувати навчання Джин змогла завдяки стипендії від Ванкуверської музичної жіночої спільноти. Це організація, що сприяє розвитку культурної, соціальної та освітньої галузі в місті, впроваджує нові ідеї для розвитку ванкуверських музичних шкіл. З поверненням до рідного міста Джин стала давати приватні уроки та вчителювати у школах для дівчат.
У 1956 році приїхала до Франції за кошти Королівського товариства Канади. Під час перебування у Парижі композиторка написала скрипковий концерт і оперу. Коли композиторка завершила останню роботу “Повернення”, відбулась повна прем’єра опери у формі концерту.
У 1958 році Джин на замовлення Міжнародного фестивалю у Ванкувері написала цикл пісень “Весняна рапсодія”. Прем’єра концерту для скрипки з оркестром відбулась у 1959 році за участі Томаса Ролстона і Ванкуверского симфонічного оркестру.
Характерний стиль
Завдяки великій кількості хороших вчителів Джин Култхард увібрала різноманітні риси від кожного і створила свій особистий стиль. Так, можна було виділити два великі напрямки. Перший — ліричний та другий — глибокий і задумливий. Характерними особливостями є яскраві гармонії, чіткі ритми та циклічність. Серед найбільш використовуваних музичних жанрів у творчості Култхард зустрічаються сонати практично для всіх інструментів і сотні клавішних, хорових і вокальних творів, зокрема прелюдії, симфонії, концерти для скрипки та фортепіано, опери та оперети тощо. Свою останню сонату Джин Култхард закінчила писати за кілька місяців до її смерті.
Викладацька кар’єра
З 1947 року Джин Култхард працювала викладачем на музичному факультеті в Університеті Британської Колумбії протягом 26 років. В університеті вона також розробила авторські навчальні програми музичної теорії. Джин Култхард особливо дбала про те, щоб створювати якісну музику для своєї спільноти. Вона була дуже вдячна Університету Британської Колумбії за те, що вона мала змогу виховувати ціле покоління композиторів і впливати на них.
Після виходу на пенсію Джин читала лекції та проводила семінари Міжнародній школі мистецтв Дж. Дж. Йоганнесена та в Школі образотворчих мистецтв Банфа. Навряд чи знайдеться канадський студент, який має музичну освіту, але не зустрічався з її творами. Також Джин Култхард створила восьмитомний посібник для навчання гри на фортепіано під назвою “Музика нашого часу”. Пізніше були випущені окремі невеликі посібники для вчителів та студентів. У 1984 році Култхард була визнана композитором року за версією PRO. А через шість років Maclean’s вніс композиторку до свого Почесного списку.