Філіп Оуен – це людина, яку у Ванкувері знають не лише як колишнього мера, а також як чоловіка, що наважився змінювати правила гри. Виріс він у самому серці міста та пізнавав його зі самого дитинства. У 1993 році Філіп став 36 мером Ванкувера й залишився на цій посаді майже десять років, впливаючи на життя десятків тисяч людей.
Оуен не боявся приймати складні рішення. Під його керівництвом місто пережило стрімкі зміни: від розвитку центру та відкриття Library Square до підготовки до зимових Олімпійських ігор 2010 року. Але найбільше його запам’ятали за те, що він підійшов до гострої проблеми наркозалежності в Downtown Eastside не як до кримінальної, а як до медичної. Саме завдяки його сміливості Ванкувер став першим містом у Північній Америці з легальною клінікою для ін’єкційних користувачів – Insite. Далі на vancouveriski com.
Дитинство та кар’єра в політиці
Філіп Оуен народився та виріс у Ванкувері в родині, де громадська служба була майже родинною традицією. Його батько, Уолтер Оуен, обіймав посаду лейтенант-губернатора Британської Колумбії з 1973 по 1978 рік. Тому вже з дитинства Філіп спостерігав за роботою місцевої влади, і це допомогло йому краще зрозуміти потреби та проблеми міста. Освіту він здобував у місцевій школі Prince of Wales Secondary School, а пізніше продовжив навчання у Нью-Йоркському університеті, де отримав ґрунтовні знання та досвід, який допоміг йому краще орієнтуватися у світі бізнесу та управління.
До того, як стати політиком, Оуен займався підприємництвом. У своїх двадцять він започаткував власний текстильний бізнес, який згодом розширився на Торонто та Нью-Йорк. Крім того, він керував магазином Eaton’s у Ванкувері й навіть пішов з посади, коли від нього вимагали звільнити старшого працівника, бо побоювався, що той втратить пенсію. Саме тоді проявився його характер і справжня турбота про людей. Він також активно долучався до культурного життя міста, ставав директором Vancouver Art Gallery, очолював Downtown Vancouver Association та був головою St. George’s School, а ще працював у різних благодійних організаціях, від Salvation Army до Vancouver International Airport.
Політичний шлях Філіпа почався у 1978 році, коли його обрали до Vancouver Parks Board. Далі він сім років служив у міській раді, набираючись досвіду й формуючи власне бачення розвитку Ванкувера. У 1993 році він вперше став мером міста.
Під час його каденцій місто пережило багато змін. Відкриття Центральної бібліотеки Ванкувера в 1995 році стало важливим кроком у розвитку культурного життя міста. А реконструкція комплексу Woodward’s (завершили у 2009 році) вдихнула нове життя в історичну частину Ванкувера, поєднавши житлові, комерційні та культурні простори в одному проєкті. За часів Оуена кількість мешканців у центрі міста зросла майже вдвічі – з 40 000 до 80 000 осіб, а житлова політика пройшла серйозну трансформацію.
Політика боротьби з наркоманією та Four Pillars Approach
У середині дев’яностих у Ванкувері розгорілася серйозна криза. Район Даунтаун Істсайд стикнувся з масштабним поширенням ін’єкційних наркотиків. Це призвело до епідемій ВІЛ/СНІД та гепатиту C серед місцевих мешканців. Ситуація була критичною, і місто потребувало рішучих дій. Спочатку мер Філіп Оуен, як і багато хто, скептично ставився до ідей реформ у цій сфері. Більшість вважала, що наркозалежних потрібно карати, а не лікувати. Але, спостерігаючи, як люди буквально гинуть від передозувань, Оуен почав переглядати власну позицію. Він зрозумів, що проблему не вирішити лише через кримінальні заходи – потрібно підходити до неї як до питання громадського здоров’я.
Саме тоді у Ванкувері з’явилася концепція Four Pillars Approach (буквально «Підхід чотирьох стовпів») – стратегія, яка вже працювала у Швейцарії. Вона базується на чотирьох стовпах: профілактика, лікування, зниження шкоди та правопорядок. Ця модель передбачає не просто покарання, а комплексний підхід до проблеми наркоманії, де здоров’я людей ставиться на перше місце.
Найвідомішим досягненням Оуена в рамках цієї стратегії стало відкриття Insite у 2003 році – першої легальної клініки для ін’єкційних користувачів у Північній Америці. Тут люди могли безпечно вживати наркотики під наглядом медиків, отримувати консультації та направлення на реабілітацію. І результат не забарився! За перші 20 років роботи Insite персонал центру допоміг при майже 12 тисячах передозувань і направив понад 70 тисяч людей на лікування. Жоден клієнт не помер від передозування безпосередньо у центрі.
Критика та суперечливі моменти
Не всі рішення Філіпа Оуена сприймалися однаково тепло. Його смілива позиція щодо наркозалежних, особливо підтримка концепції Four Pillars Approach, викликала напруження всередині його власної партії – Непартійної асоціації (NPA). Багато колег вважали, що він надто м’яко ставиться до проблеми наркоманії. Через це Оуен фактично втратив підтримку для подальшої політичної кар’єри. Після його відходу NPA навіть програла муніципальні вибори 2002 року, а повернутися до влади змогла лише у 2005 році.
Крім внутрішньопартійних суперечок, на Філіпа також повалилася критика через його коментарі під час розслідування серійного вбивці Роберта Піктона. Коли в районі Даунтаун Істсайд зникло близько двадцяти жінок, Оуен заявив, що немає доказів, що працює серійний вбивця. Тоді його слова сприйняли неоднозначно. Частина громадськості та медіа розкритикувала мера за недооцінку серйозності ситуації, особливо стосовно зниклих жінок, які займалися секс-роботою. Згодом, у 2011 році, Оуен опублікував вибачення у великих канадських газетах за свої коментарі щодо уповільнення розслідування.
Особисто для нього ці суперечки мали ще гірші наслідки. Деякі давні друзі та знайомі перестали спілкуватися з ним і його дружиною Брітою через публічну підтримку реформ у сфері наркоманії. Це показує, наскільки важко було приймати непопулярні, але необхідні рішення. І все ж, попри критику, Філіп залишався відданим своїм принципам. Адже він хотів рятувати життя та змінювати систему на краще, навіть якщо це коштувало особистих втрат.
Визнання та спадок
За життя Філіп Оуен отримав численні нагороди та визнання, які підтверджують його внесок у суспільство. У 2008 році він був ушанований Order of Canada, однієї з найвищих державних нагород країни. А у 2014 році отримав Order of the Diocese of New Westminster за багаторічну участь у громадському житті та церковних справах.
Його спадок виходить далеко за межі відзнак. Завдяки Філіпу в Університеті Британської Колумбії було засновано Philip Owen Professorship in Addiction Medicine, що дозволяє готувати нове покоління спеціалістів з лікування наркозалежності. Це реальний внесок у реформу громадського здоров’я, який буде відчутний ще багато років.
Філіп суттєво вплинув на міську політику Ванкувера. Завдяки його зусиллям у житловій політиці, розвитку культурних центрів, міських ініціативах та реформі підходу до наркозалежних місто стало безпечнішим. Його рішучість показала, що політика може рятувати життя.
Оуен також активно ділився своїм досвідом на міжнародному рівні. Він брав участь у конференціях і форумах з реформування політики щодо наркотиків у Канаді, Європі, США та навіть Афганістані. Його підхід, заснований на науці та турботі про людей, став прикладом для інших міст і країн, що шукають ефективні й гуманні шляхи розв’язання проблеми наркозалежності.
Джерела:
- https://www.vancouver.anglican.ca/news/philip-owen-cm-odnw-awarded-honorary-degree-by-vst
- https://magazine.alumni.ubc.ca/2020/give-ubc/four-pillars-legacy-philip-owen-professorship-addiction-medicine
- https://thetyee.ca/News/2012/03/21/Vancouver-Drug-Policy
- https://vancouver.citynews.ca/2021/10/01/vancouver-mayor-philip-owen-obit