Шекспірівські п’єси на фоні Ванкувера: фестиваль Бард на пляжі

Бард на пляжі — щорічний театральний фестиваль з п’єсами Шекспіра, що проходить з червня по вересень у Ванкувері. Організацією фестивалю займається однойменне театральне товариство, аби наблизити жителів та гостей міста до мистецтва Шекспіра. Більше на сайті vancouveriski.

Історія зародження фестивалю

Вперше шекспірівський фестиваль був проведений у 1990 році. Ще тоді його проведенням займалась невелика акторська профспілка Equity Co-op на кошти Канадської ради досліджень. Засновником фестивалю є Крістофен Гейз, який бажав надати всім охочим можливість подивитись на професійну виставу шекспірівських творів за доступною ціною. Він мріяв стати актором ще з дитинства. Навчався у Британському національному молодіжному театрі, а також відвідував Bristol Old Vic Theatre School. Після випуску кілька років подорожував містами Сполучених Штатів та Канади, виступаючи у різних театральних компаніях, допоки остаточно не переїхав у Ванкувер у 1983 році.

Перший сезон фестивалю Барда на пляжі пройшов дуже успішно. Тоді ставилась тільки п’єса “Сон в літню ніч”. Для цього був встановлена сцена у парку Ваньє з бюджетом у 35 000 доларів. Наступного року до програми внесли й другий твір Шекспіра — “Як вам це подобається”. Поступово репертуар розширювався, щороку приходило все більше відвідувачів та зростав бюджет фестивалю. У 2022 році проведення заходу потребувало 8 мільйонів доларів, а кількість відвідувачів зросла до понад ста тисяч.

Театральна компанія кожного сезону залучає кілька десятків талановитих акторів, режисерів, дизайнерів та інженерів, а також понад 300 добровольців.

Крістофер Гайз отримав репутацію захисника мистецтв Британської Колумбії, а його жага популяризації театру дозволила створити одну з найбільших професійних театральних компаній у Канаді та перетворити фестиваль на одну з головних туристичних пам’яток Ванкувера.

Місце проведення 

Бард на пляжі традиційно проводиться у парку Ваньє на південному кінці мосту Беррард Стріт. Пейзажі місцевості, де встановлюються намети, доповнюють атмосферу мальовничим фоном гір, моря та неба, надаючи фестивалю особливого шарму. Саме ця природна краса надихнула Крістофена Гейза ставити п’єси Шекспіра у відкритих наметах саме у Ванкувері.

Саме на цьому місці у 1992 році театральна спільнота придбала намет на 500 глядачів. У 2011 році його було перебудовано та розширено до 742 місць, а сцену назвали BMO Mainstage на честь Монреальського банку BMO за його внесок у розбудову театру. У новому наметі також були встановлені зручні сидіння для глядачів з підставками під напої. Та головною особливістю є фірмовий фон для фестивальних вистав, який складає Фолс Крік, гори та міський пейзаж.

У 1999 році була встановлена й друга сцена, що називалась Douglas Campbell Theatre, на честь Дугласа Кемпбелла, який був знайомим і наставником Крістофера Гейза. Він має менші розміри та розрахований на 240 осіб. Зазвичай тут ставили менш популярні п’єси Шекспіра або їх сучасні інтерпретації. З 2005 року тут почали ставити твори, які не були написані Шекспіром, але допомагали краще вивчити його творчість.

Є також ще ціла група наметів, що називається Bard Village, де розташовується каса, сувенірні магазини, кіоски з їжею та напоями. Решту простору займають роздягальні, адміністративні приміщення, вбиральні та галявини для пікніків.

Крім розважальної мети, фестиваль має також навчальну. Наприклад, програма Bard in the Classroom передбачає проведення майстер-класів для молоді, де знайомлять з творчістю Шекспіра в цілому або зосередженню на конкретній п’єсі, вчать працювати з голосом, знайомлять з театральними вправами тощо. 

Про Сару Чок – відому актрису із сім’ї юристів

Ванкуверське творче середовище є дуже різноманітним і різнотипним, пише vancouveriski. Актори та співаки, художники та музиканти - всі вони роблять значний внесок у розвиток...

Історія Ванкуверського фестивалю народної музики

Британська Колумбія - це одна з найбільш "культурних" провінцій Канади, пише vancouveriski. Насичена унікальними подіями історія, проживання представників різних культур, зробили цю місцевість воістину...
.,.,.,.