Моллі Лемб Бобак народилася на острові Лулу (нині Річмонд), на південь від Ванкувера, у творчій родині. Батько був мистецтвознавцем та колекціонером, особисто знав Емілі Карр. Мати полюбляла займатись садівництвом та прищеплювала доньці любов до навколишньої природи. Таке оточення й призвело до бажання розвиватись образотворчому мистецтві. Після закінчення середньої школи Моллі вступила до Ванкуверської школи мистецтв, де здобувала освіту протягом чотирьох років, а її наставниками стали Джек Шедболт та Чарльз Хепберн Скотт. Детальніше про творчість та життя ванкуверської художниці далі у статті на vancouveriski.
Як жінка стала військовою художницею
З настанням Другої світової війни Моллі Бобак вирішила вступити до Канадського жіночого армійського корпусу. Протягом трьох років служби вона намагалась отримати дозвіл на роботу військовою художницею. Завдяки підтримці друга родини А. Й. Джексона та директора Національної галереї Канади Гаррі МакКаррі, Моллі Лемб отримала бажану роботу ставши першою офіційною канадською військовою художницею. Це дало їй можливість подорожувати, отримати новий досвід та навички. До речі, саме на цій роботі вона познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Бруно Бобаком.
З настанням Дня перемоги Моллі Бобак відправили до Великобританії як військову художницю. Серед завдань було зображення публічних святкувань завершення війни та початку мирного життя. Завдяки плідній роботі у канадські меморіальній колекції було зібрано близько чотирьохсот її полотен.
Пошук натхнення серед міських вулиць
По завершенню війни Моллі та Бруно одружились та повернулись до Ванкувера. У них народився син Олександр. Художниця викладала малювання у місцевій школі мистецтв, одночасно почала працювати на телебаченні та радіо. Багато часу приділяла дослідженню Ванкувера, особливо переповнених людьми місць, наприклад, пляжів, центру міста. Цікавили паради, свята та сцени радісного, спільного міського життя.
Восени 1960 року подружжя переїхало до Фредеріктона, оскільки Бруно призначили художником-резидентом в Університеті Нью-Брансвіка. Нове місто досліджувала так само, як і рідний Ванкувер. Гуляла міськими вулицями пішки чи подорожувала автобусом у пошуках людних місць, де мешканці збирались на свята та відпочивали. Звертала увагу на проведення парадів, спортивних заходів чи веселощі у міських пабах, де вона знаходила охочих затриматись на місці, щоб художниця могла закарбувати на полотні їх веселі моменти.
У тому ж університеті, де працював чоловік, Моллі Бобак стала проводити майстер-класи. Жінка також брала участь у засіданнях Національної ради з питань кіно, Ради з дизайну марок, Національної столичної комісії та Консультативної ради Національної галереї.
Художній стиль Моллі Бобак
Моллі Лемб Бобак обрала для себе два напрямки роботи. В одному вона писала елегантні картини з акварельними квітами, в іншому — експресіоністські картини, виконані олією, які зображують події нашого життя із святковим підтекстом. Так Моллі Бобак краще за все розвила майстерність у змалюванні сцен з переповненими містянами вулиць, що радісно святкували кінець Другої світової війни.
Жінці настільки подобалась її діяльність, що вона щодня продовжувала створювати нові картини аж до 84 років, коли через зниження гостроти зору Моллі Бобак вимушена була попрощатись з пензликами та фарбами. Художниця померла у Фредеріктоні у 2014 році у віці 94 років. Її картини розміщуються у багатьох колекціях, зокрема в Національній галереї Канади, Художній галереї Великої Вікторії, Канадському військовому музеї та інших.