Якщо ви досі не чули про Ніла Бломкампа, тоді саме час познайомитися. Це режисер, якого важко сплутати з кимось іншим: він не боїться брудної реальності, поєднує фантастику з соціальними проблемами й показує світ майбутнього так, що той здається надто близьким. Його стиль різкий, місцями моторошний, але завжди живий і неспокійний. Сам Ніл родом із Південної Африки, але чимала частина його творчого шляху пов’язана з Ванкувером. Історія Бломкампа – це приклад того, як один короткий фільм може відкрити двері до великого кіно, а прості ідеї – перетворитися на хіти з багатомільйонною авдиторією. Далі на vancouveriski.
Шлях у велике кіно
Усе почалося з короткого фільму, знятого під час навчання у Vancouver Film School. Він отримав назву «Вижити в Йобурзі» (Alive in Joburg). Це була короткометражка на шість хвилин, що багатьох змогла зачепити. У ній було щось нове: чужопланетяни, що живуть серед людей, не як вороги, а як біженці. І вся дія відбувається на тлі південноафриканської реальності… Простий, грубий стиль, поєднання псевдодокументального формату й фантастики – все це привернуло увагу глядачів. І не кого-небудь, а самого Пітера Джексона – творця «Володаря перснів».
Саме Джексон запропонував Бломкампу перетворити короткометражку на повнометражний фільм. Так народився «Дев’ятий округ» (District 9). Його прем’єра у 2009 році стала справжнім проривом. Світ побачив, що фантастика може бути не лише про летючі кораблі, а й про політику, расизм, біженців та корупцію. Події фільму розгортаються в Йоганнесбурзі, але сама проблематика стрічки універсальна. Усе має жорстокий вигляд, місцями – навіть занадто реалістичний. Але саме це й чіпляє. У цілому фільм зібрав чотири номінації на «Оскар». І це була сенсація, адже District 9, знятий за відносно скромний бюджет, без відомих акторів, обійшов безліч голлівудських проєктів.
Подальші вдалі роботи режисера
Після «Дев’ятого округу» стало зрозуміло, що Бломкамп не зніматиме про звичайні «космічні пригоди». У його кіно за фантастикою завжди приховані глибші сенси. До прикладу, у фільмі «Елізіум» (Elysium, 2013) усі події відтворено у футуристичному стилі, але тематика стосується земних, болюче знайомих людству речей. Є два світи. Один – чистий, ідеальний, з найкращими лікарнями, технологіями й життям. Це космічна станція для багатих. Другий – брудна й перенаселена Земля, де виживають ті, кому не пощастило. Головний герой намагається пробитися у світ «обраних», і його боротьба – це якраз пряма метафора про нерівність, соціальні бар’єри та несправедливість. Бломкамп не дає однозначних відповідей, але пробуджує до аналізу та порушує важливі питання.
Далі Ніл працював над стрічкою «Чаппі» (Chappie, 2015) – це історія про робота з дитячою свідомістю, що навчається в людей. Спершу фільм здається черговим sci-fi про штучний інтелект, але поступово стає ясно, що саме цей проєкт акцентовано на проблемах людяності, а також жорстокості й співчуття. Робот вчиться, помиляється, ставить запитання, на які й ми собі не завжди наважуємось відповісти. «Робот Чаппі» – дуже трансформаційний та чуттєвий фільм, з нотками гумору, болю та ніжності. І хоч коментарі стосовно цього кіно різняться: дехто захоплюється, інші – критикують, все ж байдужим він не залишив нікого.
А от «Ґран Туризмо» (Gran Turismo, 2023) став несподіванкою для палких прихильників Ніла. Ніяких прибульців, жодних станцій на орбіті, а історія з реального життя. Сюжет наступний: хлопець грає у симулятор перегонів на PlayStation, а згодом стає справжнім автогонником. Проте Бломкамп не просто взяв за основу цю історію, а перетворив її на напружену та драйвову драму. Фільм вийшов зовсім не таким, як його попередні роботи, але сенси залишилися такі самі: віра в себе, боротьба за краще життя та вихід за межі можливого.
Короткометражки та інновації
Коли великі студії не завжди готові ризикувати над певними пропозиціями, Бломкамп створює своє. У 2017 році він запустив Oats Studios – майданчик для експериментів, нових ідей і коротких фільмів. Тут він пробує те, що навряд чи дозволили б транслювати на великих екранах. І це виявляється дуже цікаво. Перший і один із найяскравіших проєктів студії – це короткометражка «Ракка» (Rakka). Постапокаліпсис, жорстоке вторгнення прибульців та боротьба за виживання… Усе знято в темному, майже документальному стилі. Переглядаєш стрічку – і ніби справді дивишся на хроніку з майбутнього. У головній ролі – Сігурні Вівер, легенда роботи «Чужий». Але фільм не лише про спецефекти, а радше про спротив, відчай і надію.
У 2021 Бломкамп знову дивує – випускає фільм «Демонічний» (Demonic), і цього разу – жахи. Проєкт створений з використанням volumetric capture – це така технологія, яка дає змогу транслювати тривимірні сцени з реально знятого матеріалу. А ще в роботі над фільмом застосовували елементи віртуальної реальності. Усе це відбувалося під час пандемії, коли багато знімальних процесів просто зупинилися. І хоч фільм не став хітом, це ще раз доводить: Бломкамп не боїться нового, адже його цікавить щось автентичне та рідкісне.
Крім того, через Oats Studios Ніл створює світ, де можна гратись із формами, темами й техніками. Тут немає страху зробити «занадто дивно», навпаки – це його куточок, що існує для всього, що не вписується в рамки. І саме тому його короткі фільми мають таку лояльну авдиторію. Тож, навіть якщо ви не фанат великих блокбастерів – короткометражні роботи Бломкампа можуть вас здивувати. Вони не завжди ідеальні, але точно наповнені динамікою, філософією та новими відчуттями.
Майбутні проєкти видатного режисера
У 2025 році Ніл Бломкамп знову готується заявити про себе. Його новий проєкт – рімейк легендарного «Зоряного десанта» (Starship Troopers), створеного за мотивами роману Роберта Гайнлайна. Це не просто фантастика про солдатів і жуків, а історія з політичним підтекстом, із запитаннями про владу, обов’язок і пропаганду. Офіційний анонс вже є. Обіцяють, що цей проєкт має бути поверненням до «класичної» наукової фантастики, але зі сучасними вкрапленнями. Глядачі очікують поєднання видовища й змісту – того, що Бломкамп уміє найкраще. Але це ще не все, над чим він працює. Ім’я режисера вже не перший рік фігурує в новинах поруч з іншими масштабними проєктами. Йдеться про «Десятий округ» – продовження його культового District 9, над яким він працює разом зі сценаристом Террі Тетчелл. Подробиць поки небагато, але фанати чекають. Дуже чекають.
Ще одна довгоочікувана робота – «Чужий 5» (Alien 5). Її планували відзняти ще з 2015 року, і Бломкамп мав намір зробити продовження, в якому б ігнорувалися події останніх частин. Він навіть показував концепт-арти з Сігурні Вівер, але в студії процес роботи заморозили. Чи повернуться до неї – поки невідомо. Є й менш розкручені назви, як-от «Альфа» (Alpha) – ще один науково-фантастичний проєкт, про який майже ніхто і нічого не знаю. Але він фігурує у фільмографії Бломкампа, і це вже інтригує фанатів режисера.
Сьогодні режисер ніби стоїть на роздоріжжі. Він не зник з кіноіндустрії, а наче просто рухається своїм шляхом та в комфортному темпі без поспіху й компромісів. І, здається, саме тому глядачі досі чекають на кожен його новий проєкт.